Все, кто в Господе Христе, руки вознесите.(2р.)
Он повсюду и везде, в дверь Его стучите.(2р.)
Перед Ним, лицом к лицу, сердце распахните.(2р.)
Возвышая голос свой, Имя призовите.(2р.)
Призовите! Призовите! Имя призовите!
Припев:
Бог чудо сотворил,Он нам жизнь подарил.
Благодать нам даровал,нас простил и оправдал.(2р.)
Слава Богу, слава Богу! Слава Богу, что Он есть.
Слава Богу, поклонение и хвала Ему и честь.(2р.)
Все, кто в Господе Христе, время не теряйте.(2р.)
Простираясь в небеса, славу воздавайте.(2р.)
Перед Ним лицом к лицу вскоре мы предстанем,(2р.)
Будь же верен Его Слову, Слово не обманет.(2р.)
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
